• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Прозорість та інформаційна відкритість закладу дошкільної освіти
• Запобігання та протидія булінгу

Протидія булінгу

"Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

БУЛІНГ – це дія або бездіяльність, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого була або могла бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"

ОРГАНІЗАЦІЇ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПРОБЛЕМАМИ БУЛІНГУ В УКРАЇНІ

Як зупинити булінг: поради для батьків

Презентація на тему: «Булінг у закладі дошкільної освіти»

ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР

· Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки; МАЄШ ПИТАННЯ? – Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.

· Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого наступає відповідальність.

· Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.

· Зверніться до шкільного психолога іпроконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння! Доки дитині не виповнилось 18 років, відповідальність за її вчинки несуть батьки.

Якщо ваша дитина порушує права іншої дитини, вчиняючи над нею насильство (булінг),батьки можуть бутипритягнуті до адміністративної, кримінальної або цивільної відповідальності.

ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

· Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину;

· Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти;

· Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації;

· Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона);

· Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання;

· Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.

У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію! Захистіть свою дитину від цькування!

ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ БУЛІНГУ

· Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати;

· Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонувати дітям самостійно вирішити конфлікт;

· Пояснити, які саме дії Ви вважаєте булінгом і чому їх варто припинити;

· Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей;

· Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Пам’ятайте, що ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!

Куди звертатися у випадку насильства:

· до поліції;

· до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

· до управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій;

· до громадських організацій, які надають допомогу жертвам насильства;

· до практичного психолога, соціального педагога тощо;

·до близької людини;

·до «гарячих ліній».

На які «гарячі» лінії телефонувати:

Безплатні «гарячі» телефонні лінії:

· національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства — 0 800 50 03 35 та 11 61 23 (безплатно з міських телефонів; 0 800 50 02 25 та 11 61 11;

· Уповноважений Президента України з прав дитини 0800 50 17 20;

· єдиний телефоний номер контакт-центру системи надання безплатної правової допомоги: 0 800 21 31 03.

Особам, які постраждали від насильства, і зателефонували на «гарячі лінії», нададуть:

· інформаційні консультації — інформація про організації та установи, до яких можна звернутися у конкретній ситуації, перелік документів, які необхідно підготувати для звернення тощо;

· психологічні консультації — поради та підтримка психолога анонімно по телефону;

· правову допомогу — консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації, поради про правильне складання необхідних документів тощо.