• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Організація освітнього процесу
• Сторінка логопеда
• Поради батькам

Батькам на замітку

"Затримка мовленнєвого розвитку". Цей діагноз не може бути поставлений дитині до трирічного віку, якщо не було показань: це родові травми, важкі пологи, інфекційні хвороби, порушення слуху (тобто дитина не чує мови батьків, тому не може її відтворити).

Затримка мовленнєвого розвитку може виникнути на генетичному рівні. Якщо з роду в рід були проблеми з мовленням, або через те, що дитині нема потреби вчитися розмовляти , бо її розуміють за рухами, вгадують її бажання, або не розмовляють з нею. Розвиток мовлення у кожної дитини відбувається по-своєму, але в середньому з 16-го– 20-гомісяця. Від мовлення залежить психологічний, соціальний і фізичний розвиток дитини, пам'ять, мислення, увага та інші процеси, які необхідні для розвитку дитини. У 2 – 3 роки дитина вчиться говорити слова і складати фрази, а з 4-хроків повинна говорити реченнями, як дорослий.

Якщо ви помічаєте, що ваша дитина не вимовляє ніяких звуків, або якщо звуки не схожі на людські, необхідно звернутися до невропатолога, логопеда і бажано у віці до 8-имісяців.

Якщо після року ваша дитина не реагує на звернення до неї, не відгукується на ім’я, не кличе батьків, до 2-хроків не виконує прості завдання (наприклад: принести конкретну іграшку), то батькам треба бити на сполох. І обов’язково займатися з дитиною щодня. Але все добре в міру. Не розповідати, або вимагати від дитини те, що вона не сприймає внаслідок своїх вікових особливостей, а просто спілкуватися на її рівні, словесно реагувати на поведінку малюка.

Наслідуючи, дитина сприймає і переймає як єдино правильні речі, ті способи мовленнєвого спілкування, які побутують у середовищі, де вона зростає.

Треба також знати про особливість формування мови у хлопчиків і дівчаток. Вербальний інтелект у дівчаток розвинений краще, але це не означає, що хлопчики відстають у розвитку мовлення. Хоча нервова система у них більш вразлива і формування мовлення може тривати довше.

Дитина - це індивідуальність і треба поважати особливості розвитку кожної окремої дитини

У логопедії є мінімум і максимум, на які можуть орієнтуватися батьки. Наприклад: перші слова можуть з’являтися до року, а в 1,4 місяці достатньо 4 – 6 слів, бо лепет «му», «бах», «біба» теж є словами, з яких починається мова.

Дитина докладає багато зусиль, щоб зрозуміти, чого від неї вимагають, щоб засвоїти слово, фразу за допомогою яких ми спілкуємося, вчимо чогось.

Тому не треба давати багато інформації, дитина дуже втомлюється і «відключається», просто звикає до словесного потоку і не реагує. Мами скаржаться, що дитина не «слухає», «не чує», а вона «слухає», але «не чує».

Щоб цього не сталося, треба давати дитині побути в тиші, щоб вона повчилася самостійно, складаючи свій світогляд.

Дуже важливо не дозволяти дитині довго смоктати соску, не годувати пюреподібною їжею, в раціоні повинні бути страви, над якими потрібно працювати щелепами. Тоді буде формуватися правильний прикус, будуть розвиватися м’язи язика, губ, щелепи, від цього залежатиме стан зубів і носоглотки.

І ще про одне. Важливо, якою мовою спілкуються з дитиною. За дослідженням вченого П.П.Бачинського людина генетично зберігає пам'ять про рідну мову і чужу засвоєну мову:

- діти, які першою заговорили родовою мовою матері, встигали з усіх предметів на 90%;

- діти, які першою засвоїли мову батька, що не збігалась з мовою матері, отже, була нерідною за материнською лінією – встигали з усіх предметів на 71%;

- діти, які першою засвоїли мову, що не була рідною ані для батька, ані для матері, встигали з усіх предметів на 52%.

Відтак дорослі повинні визначитися, якою мовою повинна розмовляти дитина.

Допомога в мовленнєвому розвитку дитини

- Термін появи першого слова у дітей має великий діапазон. Не варто програмувати свою дитину на промовляння першого слова, фрази у чітко визначені вами терміни.

Ще гірше, коли успіхи своєї дитини ви порівнюєте з мовленнєвим розвитком чужого однолітка, а то й меншого на кілька місяців. Це не трагедія, що інший такий балакучий. Справа в тому, що він – інший. Процес появи першого слова, фрази – індивідуальний, неповторний, темпи збагачення словника та терміни оволодіння ним у кожної дитини різний.

- Частіше спілкуйтеся з дитиною.

- Грайте з нею в ігри.

- Проводьте бесіди, спостереження за оточуючим.

- Розвивайте дитячий артикуляційний апарат.

- Розширюйте коло інтересів дитини.

- Читайте та розглядайте книжки з яскравими малюнками.

- Будьте зразком для дитини у власному мовленні.

- Вживайте всі частини мови, засоби емоційного та інтонаційного забарвлення мовлення.

- При спілкуванні з дитиною вводьте елементи новизни, пояснюючи незнайомі терміни, слова етикету, варіанти словозміни та словотворення.

- Не дозволяйте собі в присутності дитини ігнорувати звертання іншого дорослого.

- Не глузуйте з дитини, яка має вади мовлення, не перекривляйте її.

- Не карайте дитину за те, що вона не в змозі виконати ваше мовленнєве завдання.

- Під час спілкування з дитиною, використовуйте до обраної теми предмети, малюнки, атрибути, що відтворюють певні дії, складаються в сюжетну розповідь.

- Зважаючи на можливості своєї дитини, постійно задіюйте її досвід і виводьте на рівень порівнянь, аналогій, узагальнень, ототожнення, встановлення взаємозв’язків між предметами.

- При спілкуванні робіть паузи для відповіді дитини, навіть якщо вона ще не говорить.

- Купуйте (по можливості) та пропонуйте дитині іграшки, які впливають на її всебічний розвиток

- Вчіть дитину спілкуватися, гратися з іншими дітьми.

- Хваліть дитину за її намагання говорити.

- Уважно слухайте її, якщо вона розповідає про свої справи.

- Своєчасно виправляйте дитяче мовлення, вчасно звертайтеся до логопеда!

- Дитина потребує визнання своїх мовленнєвих успіхів та схвалення їх усмішкою, дотиком, обіймами, оплесками, приємними словами. Не скупіться на такі прояви почуттів!

До уваги батьків, діти яких відвідують заняття з логопедом!

Пам 'ятайте!

- Дитина має бути готовою до роботи, тому що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення.

- При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки.

- Матеріал має відпрацьовуватися послідовно, а не вибірково. Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення.

- Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу.

- Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно-побутове мовлення.

- Дитина повинна займатися щоденно по 15-20 хвилин, при можливості 2 рази на день, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.

- Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.