Пізнавальний розвиток забезпечується розвитком пізнавальних процесів (сприйняття, пам’яті, уваги, уяви, мислення) та розвитком розумових операцій (аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, класифікації та ін.).
- формувати позитивне ставлення до світу на основі емоційно-чуттєвого досвіду;
- розширювати досвід пізнання дитиною навколишнього світу та усвідомлення себе у ньому;
- сприяти розвитку самостійної пізнавальної активності дитини;
- сприяти розвитку та вдосконаленню різних способів пізнання відповідно до вікових норм та індивідуальних темпів розвитку дитини;
- цілеспрямовано розвивати пізнавальні процеси за допомогою спеціальних дидактичних ігор та вправ, максимально використовувати розумові операції в процесі пізнання світу;
- розвивати пізнавальні здібності дитини, вміння аналізувати різні явища і події, зіставляти їх, узагальнювати, робити елементарні висновки, умовиводи, висувати припущення, обґрунтовувати власну думку;
- заохочувати пізнавальні питання дитини;
- знайомити з різними джерелами інформації (книги, журнали, телебачення, радіо, комп’ютер); показувати їх роль в житті людей.
Діти мають прийти до школи з досить широким колом знань і вмінь, а головне — з розвиненим сприйманням і мисленням. Вони повинні здійснювати операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації тощо), які дають змогу систематично спостерігати за предметами та явищами, виокремлювати в них суттєві особливості, міркувати і робити висновки).
Дорослим пропонується продемонструвати дітям картку чи малюнок упродовж кількох секунд, на якому зображено вісім листочків жовтого і зеленого кольору, і поставити наступні запитання перед дитиною:
Яких листочків більше — жовтих чи зелених?
Усього листочків більше чи менше п´яти?
Дорослі демонструють дитині картку чи малюнок упродовж кількох секунд, на якій зображено 12 кульок трьох кольорів. Кульки однакові за розміром. Перед дитиною ставиться завдання відповісти на запитання:
Яких кольорів кульки?
Яких найбільше?
Яких найменше?
На аркуші паперу батькам пропонується написати склади слів. Дитина розглядає їх упродовж хвилини. Батьки ставлять перед дитиною завдання:
скласти найкоротше слово з поданих складів;
скласти якомога більше слів, що означають назви рослин, тварин.
Орієнтовні набори складів: ра-к, ма-к, ле-в, со-м, ду-б, пе-с, кі-т, ми-ша, жа-ба, ко-ро- ва, ро-маш-ка.
Вправи для розвитку уваги
Характерною віковою особливістю в шестирічному віці є нерозвинута увага. У дітей домінує мимовільна увага, спрямована на нові, яскраві, несподівані та захоплюючі об´єкти. Слабкість гальмівних процесів у цьому віці зумовлює і таку рису уваги дітей, як її нестійкість. Виконуючи певні види вправ, можна досягнути її стійкості.
Дорослі пропонують дитині уважно оглянути кімнату, і знайти шість предметів:
які містять геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник, прямокутник);
які мають певне забарвлення (червоне, зелене тощо);
які виготовлені з певних матеріалів (дерево, пластмаса, скло, метал)
Гуляючи, дорослі можуть запропонувати дитині уважно роздивитися вітрину магазину (продуктового, канцелярського, промислового). Потім пропонується перелічити побачені предмети у вітрині. Батько говорить слово «вітрина», а дитина відтворює побачену річ і так по черзі. Потім вправа проходить у зворотному порядку: від найменшої деталі перейти до цілого.
Пам´ять шестирічок розвивається передусім у напрямі посилення її довільності. Зростання можливостей свідомого управління нею та збільшення обсягу смислової, словесно-логічної пам´яті
У цьому віці відбувається виражена зміна співвідношення мимовільного і довільного запам´ятовування в бік зростання ролі останнього. Дослідні дані свідчать, що за вмілого керівництва їхньою навчальною діяльністю, діти вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов´язувати їх між собою, і завдяки цьому успішно запам´ятовувати. Розвивається при цьому також і здатність довільного відтворення матеріалу. Поліпшити пам´ять шестирічок можна, використовуючи певний набір вправ.
Дорослим пропонується зачитати дитині список із 12 не пов´язаних між собою слів:
Гора, голка, троянда, кішка, годинник, пальто, книга, вікно, пилка, правда, нога.
Дитина записує або відтворює усно те, що запам´ятала
Вправу можна модифікувати, запропонувавши дитині 12 слів, які мають різне емоційне забарвлення: Канікули, радість, вікно, дерево, парта, війна, крейда, сміх, горе, бійка, сонце, кров.
Дорослі визначають кількість відтворених слів та їх емоційне забарвлення, що може бути додатковою інформацію про емоційний стан дитини.
Дорослі зачитують дитині 12 слів і просять її уявити собі образ, пов´язаний із кожним словом. Завдання дитини — створити в уяві деякий ланцюжок подій, де кожен наступний образ, пов´язаний зі словом, мав би зв´язок із попереднім. Бажано, щоб утворилось оповідання чи маленька історія.
Набори слів: дерево, верблюд, повітря, квітка, майданчик, краватка, кіно, справедливість, директор, камінь, ключ, терези
Саме в цей період здійснюється перехід від наочно-образного, конкретного мислення, притаманного дошкільнятам, до понятійного, науково-теоретичного мислення. Конкретність мислення шестиліток виявляється передусім у тому, що під час розв´язання мислительної задачі вони виходять з означених словами конкретних предметів, їх зображень або уявлень (котики, зайчики, цукерки, а не 1,2,3).
Використовуючи дані вправи, можна розвинути операції аналізу і синтезу, абстрагування й узагальнення у співвідношеннях конкретно-образних і абстрактно-словесних компонентів, виробляти гнучкість мислення.
На початок шкільного періоду дитина вже володіє певним словниковим запасом і мовною граматикою. Новим у формуванні мовлення є свідоме вживання різних форм слова, оволодіння граматикою письма, збільшення кількості слів і речень у письмових роботах, зростання швидкості письма і його якості. Засвоєнню письма повинно передувати оволодіння читанням, успіхи в якому залежать від батьків, які повинні зацікавлювати дитину дитячими книжками, стимулюючи запам´ятовувати малюнки і літери, що відповідають їм. Користуючись певними вправами, можна розвивати у дитини як мовлення, так і письмо.
Для проведення цієї вправи потрібен набір листівок.Дорослі кладуть перед дитиною декілька листівок зворотним боком. За бажанням дитина бере одну з них і починає свою розповідь у вигляді казки чи гумористичного оповідання, але обов´язково включаючи те, що зображено на листівці. Потім передається естафета іншому членові родини. Той, хто продовжує розповідь, обов´язково має включати зображення на своїй листівці. Ця вправа сприяє розвитку логічного мислення.
Дорослі пропонують дитині набір слів: театр, кіно, магазин, мандрівка в іншу країну, що можуть бути використані для складання невеликих оповідань. Отримавши тему, дитина повинна розкрити її таким чином, щоб повністю було розкрито зміст вибраного слова.
Уява в шестирічному віці надзвичайно бурхлива, яскрава, з характерними рисами некерованості. У процесі учіння вона поступово розвивається, зокрема вдосконалюється відтворююча уява, стаючи дедалі реалістичнішою та керованішою
Інтенсивно формується творча уява на базі минулого досвіду, з´являються нові образи, від простого довільного комбінування уявлень діти поступово переходять до логічно обгрунтованої побудови нових образів. Завдяки певним вправам можна досягти зростання швидкості утворення образів, фантазій та виховувати в дітей вимогливість до витворів власної уяви. Пропонується кілька вправ для розвитку творчої уяви.