• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Психологічна служба ЗДО
• Консультації
• Турботливим батькам
• Дошкільня та комп’ютер. Добре чи погано?

Дошкільня та комп’ютер. Добре чи погано?

Дитячий вік – період найінтенсивнішого становлення внутрішнього світу, формування особистості, зародження фундаментальних здібностей людини. Наздогнати згаяне в цьому віці майже неможливо. Усе, що оточує дитину, впливає на результат в майбутньому.

Комп’ютер та Інтернет ресурси міцно увійшли в наше повсякденне життя та життя наших дітей.

Комп'ютер захоплює дітей, приваблює їх динамічними сюжетами із ігор, дає їм змогу жити гострими відчуттями. Дедалі більше дітей проводять за комп’ютером весь свій час, забуваючи про радість спілкування з рідними, друзями, залишаючись наодинці з собою, не замислюючись ані про цінності життя, ані про своє майбутнє.

Батькам дуже зручно, коли у квартирі є щось, що їсти не просить і може відволікати на певний час дитину від них. Така собі «нянька», якій не потрібно платити зарплату. Але як тільки батьки передоручають виховання дитини цим «нянькам», одразу вони можуть розраховувати на те, що у їхньої дитини з'являться проблеми з розвитком мовлення, довільності, уваги, памяті, мислення, виникнуть проблеми фонематичного слуху й вимови, розуміння чужої мови і текстів.

Сам по собі комп’ютер не є благом чи небезпекою – проте водночас несе в собі потенцію як першого, так і другого. Чим усе-таки стане комп’ютер для дитини, залежить від того, яким чином дорослі вибудують стосунки комп’ютера й дитини.

Якщо комп’ютер для дитини – засіб-посередник для задоволення потреб, то він, безумовно, є джерелом позитивних емоцій.

Але можливий і інший спосіб взаємодії, коли комп’ютер витісняє і згодом замінює інші корисні види занять. У такій ситуації комп’ютер є небезпекою для малюка, а діяльність, організована в такий спосіб, - деструктивною.

Для дитини дошкільного віку найважливішою є гра: предметна – у віці до 3 років, рольова – починаючи від 3 років.Так дитина пізнає світ, а вже на основі цих знань у неї формується світогляд, поведінка, стосунки.

Загроза у підміні предметної (рольової) гри на комп’ютерну полягає у тому, що:

1) Увага дитини зосереджується не на навколишньому світі, а на віртуальному, який не ідентичний реальному. Це часто призводить до формування неадекватних уявлень про світ.

2) На гру у комп’ютері дитина витрачає час, який вона б змогла присвятити предметній (ролоьвій) грі. Звужується арсенал зразків поведінки, якими дитина оволодіває під час спілкування з дорослими та іншими дітьми.

3) Комп’ютер має негативний вплив на здоров'я – зір, м’язів тонус, опорно-рухову систему. Страждає дрібна моторика, знижується м’язова активність.

Як і все інше, вплив комп'ютера на дитину, має дві сторони позитивну і негативну. І заперечувати його роль в розвитку малюка, просто не має сенсу.

Негативна сторона:

- Розвитокпсихологічної втоми від невідповідного оформлення і освітлення приміщення;

- Поява стресів, що виникають через застосування копютера;

- Підміна віртуальної реальності реального світу;

- Порушення сприймання простору;

- Зниження кількості сенсорних стимулів;

- Обмежується сприйняття зазвичай візуальним сприйманням;

- Зниження рухової активності дитини;

- Вповільнюється розвиток мовлення;

- Дитина відмовляється отримувати інформацію через власний досвід;

- Комп’ютерна залежність.

Найбільш виражений негативний вплив на соціальні якості дитини такі, як: дружелюбність, відкритість, бажання спілкуватися, здатність розуміти іншого і відстоювати його точку зору.

Позитивна сторона:

- Розвиток у дитини самоконтролю;

- Розвиток творчості: малювання за допомогою комп’ютерних програм, заняття фотографією, літературною діяльністю;

- Розвиток пізнавальної сфери. Інтернет збільшує освітні можливості дитини та рівень її пізнання;

- Розвиток уяви;

- Підвищення самооцінки, розвиток почуття власної гідності через комп’ютерні розвивальні ігри.

Поради батькам

1. Слід дитину навчити планувати свою діяльність, зокрема:

- призначити термін закінчення роботи за комп’ютером, після завершення обов’язково треба вимкнути пристрій.

- заздалегідь визничити час початку спілкування з комп’ютером і увімкнути його лише тоді, коли цей час настане.

2. Стежити за тривалістю перебування за комп’ютером, ініціювати перерви.

3. Проводити роз’яснювальну роботу про шкідливість надмірного захоплення комп’ютером, про те, що віртуальна реальність – це не життя, а лише паралельний до нього, другорядний процес, і тому комп’ютерні розваги треба чергувати з реальними активними діями – заняттям спортом, фізичними вправами, рухливими іграми на повітрі, спілкування з ріними, друзями, мистецькою діяльністю (співами, танцями, малюванням, ліпленням).

4. Дозволяти дитині використовувати тільки інформаційні та розвивальні ігри, а не ігри, що засновані на емоційному збудженні (автопрегони, «зоряні війни», стрілялки тощо).

5. Контролювати зміст ігор та програм.

6. Допомагати і підбадьорювати, коли дитина виконує нові й нестандартні завдання.

7. Обговорювати рекламу й агресивні ігри, це сформує розуміння про те, що є для дитини корисним і шкідливим.

Критерії вибору комп’ютерних програм

• Відповідність віковим особливостям (програми не повинні формувати навички, до яких дитина ще не готова, навчальний матеріал повинен містити приклади з реального життя дитини, що їй зрозумілі).

•Дослідницький характер (програма ініціює участь дитини у дослідах, пізнавальній діяльності).

•Легкість самостійних занять (наприклад, використання навчальної програми не вимагає вміння читати).

•Розвиток широкого спектру навичок і уявлень (класифікація, прийняття рішень, експеримент).

•Високий технічний рівень (приваблива графіка, анімаційні ефекти, привабливі звукові супроводи).

•Цікавість (стимулювання уяви дитини).

•Стимулювальний характер (коли дитина користується розвивальною програмою, вона відчуває задоволення від досягнутого успіху.Це підвищує самооцінку, розвиває почуття власної гідності).

Знайомлячи дитину з комп’ютерним світом, слід пам’ятати про те, що комп’ютер створений допомагати людині. Тому треба використовувати комп’ютер лише тоді, коли на те є актуальна потреба.

Важливо вміти насолоджуватися реальни світом, бо коли, як не в дитинстві, у нас на це є достатньо часу і можливостей.