Якщо Ви вирішили запровадити технологію «СТІНИ, ЯКІ ГОВОРЯТЬ»

· Пам'ятайте про мобільність «стін, стелі та підлоги, які говорять».

Не варто закріплювати їх раз і назавжди, доречніше подумати про носії, що уможливлюють переміщення та заміну компонентів. Зміни мають зумовлюватися потребами учасників освітнього процесу.

· Не перевантажуйте простір (краще менше, ніж зайве), враховуйте стиль та емоційне тло. В оформленні слід уникати надлишку картин, плакатів, стендів, моделей, макетів тощо. Все це розпорошує увагу дітей, перенапружує їх, психологічно втомлює.

· Регулюйте яскравість освітлення (достатнє для вивчення стін, стелі та підлоги, приємне для очей, не агресивне).

· Прибирайте елементи, які «не працюють» (те саме стосується й ігрових осередків для сюжетних ігор з незмінними темами й сюжетами, іграшок, якими діти довго не бавляться). Уникайте ігрових матеріалів, які вносять в ігрову діяльність штампи, одноманітність, обмежують ігрову творчість.

· Беріть до уваги те, на кого розрахований саме цей елемент простору – на дітей чи дорослих, чи на всіх учасників освітнього процесу. Має значення і якість ілюстрацій та текстів. Чітко розумійте, хто, коли й навіщо зможе звернутися до стін, стелі та підлоги, які « говорять» (цілеспрямоване, адресне використання компонентів; тематична й функціональна доступність для цільової аудиторії).

· Залучайте дітей та дорослих до створення елементів, «говорять».

· Дотримуйтесь «правила лінії очей» у розміщенні наочності, розрахованої на дітей.

· Дотримуйтесь принципу тематичної градації: в одному осередку – не більше однієї теми, в її оточенні – осередки з пов’язаними підтемами і темами.

· Пам'ятайте кожен елемент зокрема та їх система загалом мають певне змістове навантаження, враховують напрям найближчого розвитку.

Кiлькiсть переглядiв: 98